Береза
В народі часто можна почути приказку “Як дійна корова для харчування, так береза для лікування”.
Березою здавна лікуються від багатьох хвороб, використовуючи бруньки, молоде листя, зовнішню частину кори, сік, березовий гриб. Як саме-про це й піде далі мова.
Багата на різні прикмети весна. Одна з них пов’язана саме з березою-це поява березового соку.
Властивість плакати навесні кришталевими сльозами-головна особливість берези. Тільки-но пошкодиш кору дерева, як з рани виступає холодна крапля, а за нею друга і побіжить по стовбуру прозорий “струмочок”.

Сік берези добре лікує,
Від недуг усіх рятує.
Нашу кров він профільтрує,
І легені підлікує,
Згладить виразки глибокі
І понизить жар високий.

Цілющий молодий березовий сік містить цукри, кислоти, мікроелементи і… ту прохолодну весняну свіжість, яка живить людину після довгої зими. Готували з того соку чудодійні напої, квас-він зберігався аж до наступної весни, до свіжого соку. Ці напої не просто вгамовували справу, а й застосовувалися замість ліків.
Медики стверджують, що березовий сік має загальнозміцнюючу дію, кровоочисну та регенеруючу, стимулює обмін речовин в організмі, сприяє швидкому його звільненню від шкідливих речовин. Використовують його також від екземи, лишаїв, цинги, золотухи. Обмивають лице при вуграх та пігментних плямах з косметичною метою. Здоровим людям березовий сік можна вживати необмежено замість води, чаю тощо на протязі одного-двох місяців.
Березовий сік збирають рано навесні, роблячи в стовбурі надрізи, в які вставляють трубки або інші пристосування для збирання соку. Та слід пам’ятати, що поранена навесні берізка за добу втрачає до п’яти літрів соку. Тому сік слід збирати зі старих дерев, а рани обов’язково заліплювати садовим варом, фарбою чи жовтою глиною, щоб не хворіла рослина.

Березові бруньки використовують як сечогінний та дезинфікуючий засіб при набряках ниркового та серцево-судинного походження, при різних шлункових хворобах, як відхаркувальний засіб при хворобах верхніх дихальних шляхів, бронхіальній астмі.

Цілющий вплив листя берези використовують у лікувальних ваннах при різних хворобах шкіри. Молодими свіжими листками берези обкладають розпухлі коліна, спину-при радикуліті. Ліки з листя рекомендують також як вітамінний та стимулюючий засіб.

З кори берези отримують березовий дьоготь, який використовується для лікування хвороб шкіри, а саме: екземи, лускатого лишаю та корости. Березовий дьоготь-складова частина мазі Вишневського, що застосовують при лікуванні ран, виразок, пролежнів.

Верхню плівку берести прикладають на чиряки, вона добре витягує гній.

Досить часто на стовбурах берези утворюються нарости, з чорною поверхнею, всередині тютюнового кольору, з численними горбиками та тріщинами. Це так званий березовий гриб чага. Ці тверді нарости можуть рости 10-15 років , живлячись соком живої берези і досягати 50 см у діаметрі. Вони міцно вростають крізь кору у деревину і спричинюють гниття середини стовбура. На мертвих деревах, сухостою, пеньках чага руйнується, утворюючи різні види трутовиків, непридатних для лікування. Як їх розрізнити? Трутовики чорні та на противагу чазі правильної копитоподібної форми, часто з рівними річними шарами.
Цілюща дія чаги сприяє лікуванню шлунково-кишкових захворювань та злоякісних новоутворень, коли неможливе хірургічне втручання. Але слід пам’ятати, що на початкових стадіях чага затримує ріст ракових клітин, заспокоює болі, покращує самопочуття хворих, однак перемогти ракові клітини не в змозі. Інколи її настій п’ють з профілактичною метою.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.