Стеллерів баклан

Стеллерів баклан був великим красивим птахом, за розмірами перевищував гусака. Він мав темне пір’я з білим дзеркалом біля стегна. Пір’я на крилах відливали бронзою, спина, шия і груди були з металевим синім і зеленим блиском. Під час розмноження на шиї з’являлися нитковидні білі пір’їни. Під темно-сірим дзьобом був помітний жовтий горловий мішок. Навколо блакитно-зелених очей розміщувалася гола жовта шкіра, за що баклан отримав наукову назву “очковий баклан”.

Особливістю баклана є нездатність до польоту. Да він і не мав у цьому потреби. Море, яке розміщувалося навколо островів ніколи не замерзало, в ньому було достатньо риби протягом року, а гніздувався баклан на скелях недосяжних для песців.

Із появою на островах людини чисельність виду почала швидко зменшуватися. Очковий баклан на півночі Тихого океану у деталях повторив долю безкрилої гагарки на півночі Атлантики, тим більш, що обидва види подібні у біології. Протягом століття йшло винищення нелітаючих птахів, це стосується і баклана. Не можна сказати, що жорстке м’ясо баклана, чи його яйця були делікатесом, та люди, які відвідували острови були нерозбірливими, особливо це стосується тварин, яких легко було вбити.

На початку 40-х років 19 століття із бакланом було покінчено.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.