Деревієм рослину називають тому, що нижня частина її стебла дерев’яніє, що й зумовлює оту стійкість та міцність. Наші предки називали деревій ще й серпорізом. Бо він дуже добре вгамовує кровотечі. Тільки-но порізалася людина – чи колись серпом, чи чимось іншим, так відразу ж зривали листочки деревію, робили з них кашку і накладали на порізи чи рани. Кровотеча припинялася. А ще нарекли цю рослину тисячолистником. За те, що її листочки дрібно-дрібно розсічені і кожен з них створює враження не одного, а багатьох листочків. От і здається, що їх тисячи. Та скільки б назв не придумали люди, всі вони свідчать про цілющість цієї рослини.

Взагалі, для приготування лікарських відварів, настоїв використовують як листя так і суцвіття.

З давніх часів наші предки зверталися до деревію при різноманітних порізах, подряпинах, синцях. Розминали його листя та густий зелений сік прикладали до ран.

Та й сьогодні цією травою лікуються всі. Отже, деревій використовують для загоювання ран (свіжий сік з листя), настої та відвари підсилюють жовчовиділення, нормалізують роботу органів травлення, сприяють підвищенню апетиту, затримують утворення каменів у нирках. Рослина допомагає при запальних процесах внутрішніх органів, хронічних запорах, кишкових коліках. Останнім часом доведено, що деревій добре лікує опіки.

Якщо настоєм, або відваром деревію вмивати лице, то його шкіра стане гладенькою, зникнуть висипи, дрібні тріщинки, запалення, вугри.

А ось спостереження садівників: там, де в садах росте деревій, майже немає таких паразитів, як попелиця, щитівка, павутинні кліщі. Тому деревій використовують як засіб для лікування рослин від шкідливих комах.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.